Всеукраїнська руханка

Відповідно до програми Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна» за концепцією «Спорт заради розвитку» (далі – Проєкт) по всім областям України проводяться фестивалі «Назустріч Успіху».

Основною метою Проєкту є допомога в інтеграції та адаптації дітей та батьків/опікунів серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та дітей з особливими освітніми потребами в місцеві громади засобами фізичного виховання та спорту з використанням концепції «Спорт заради розвитку».

Організаторами Проєкту є Українська федерація «Спорт заради розвитку» спільно з  Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Фізичне виховання учнівської та студентської молоді має велике значення для формування особистості та підтримки здоров’я молоді. Однак в українській системі освіти ця тема завжди знаходиться на іншому плані та не отримує гідної підтримки. І це лише сприяє розвитку багатьох проблем, замість усувати їх.

Заокеанський досвід показує, як фізичне виховання здатне позитивно вплинути на розвиток суспільства. У школах Сполучених Штатів та Канади на фізкультуру спрямовують значні кошти та зусилля: кожен навчальний заклад, від дитячого садочка до університету, має потужну спортивну базу та активно залучає вихованців до зайняття спортом. Окрім матеріальної частини молодь заохочують до фізичного розвитку, а тих, хто показує гарні результати — винагороджують та дають різноманітні пільги. Логіка проста: спорт зміцнює здоров’я, спорт для багатьох людей перетворюється із хобі на стиль життя або навіть професію, тому нехтувати фізичним розвитком — неприпустимо.

В нашій країні фізкультура, як предмет, несправедливо заробила репутацію чогось меншовартісного та непотрібного. Учні та студенти часто скорочено називають її «фіз-ра», що повністю відображає стан дисципліни. Одна з основних причин — недосконала матеріальна база, що не лише не сприяє, але іноді й відвертає дітей від бажання займатися спортом. Але навіть там, де існують чудові спортивні майданчики, теж не завжди люблять фізкультуру — це глобальна проблема всієї системи освіти. Механізми заохочення недосконалі, немає єдиної сприятливої мотиваційної системи.

Саме тому наші діти нерідко покидають школу зі сколіозом чи зіпсованим зором: правильне заняття фізкультурою всіма учнями здатне попередити такі проблеми, зміцнити м’язи та розвантажити тіло від постійного напруження на уроках. Також не так багато учнів знаходять себе у спорті: потенціал, можливо є, але віднайти та реалізувати його — не виходить.

Саме тому проблема «фіз-ри» у нас має чіткі риси та системні ознаки на всіх навчальних рівнях. Але не слід вважати це суцільно негативним чинником: адже якщо проблема помітна й зрозуміла, з нею простіше боротися. Саме тому я сподіваюся, що коли за неї нарешті візьмуться як слід, ситуацію з фізкультурою можна буде виправити досить швидко.