Зацвіла вишиванками школа

Всесвітній день вишиванки

Ведучий 1: Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!

Доброго дня всім, хто в гості завітав!

Ведучий 2: Доброго дня, великій цій родині!

Шановні гості, ми вітаємо вас!

Ведучий : Сьогодні ми відмічаємо Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. У цей день кожен охочий долучаєься до свята, одягнувши вишиванку.

Ведучий 1: Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії Чернівецького університету Леся Воронюк.

Ведучий 2: Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня,

Ведучий 1.         Україна – це чарівний і благодатний край, і в ній із сивої давнини живе мудрий і добрий, творчий і натхненний народ.

Ведучий 2.         Саме тому, мабуть, наш народ і подарував світові неповторну українську вишивку, за якою нас упізнають в різних куточках світу.

  Ведучий 1. Завжди славилися по всьому світу українські дівчата: чепурні, роботящі, добрі, веселі.  А які у них вишиванки! Та хіба тільки сорочка прикрашає дівчаток?.. Як надінуть вони нову спідничку, барвистий віночок із гарними яскравими стрічками, так і заграє на їхніх личках усмішка, що й очей не відведеш!!!

Ведучий 2. То ж зустрічайте наших дівчат в українських вишиванках!

(Танець з віночками.)

1.Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

2. Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли.

3.Червону калину, зелені листочки,

Щоб були щасливі доні і синочки.

Й рідні вишиванки їх оберігали

Від біди в дорозі діток захищали.

4.Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво...

Ведучий 1.         Найкращим оберегом була вишита сорочка, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії, щоб ішли сини в складну дорогу життя з маминим благословенням сміливими й сильними, мужніми й відважними, справжніми українцями.

Ведучий 2.         Вишиванка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір мистецтва. Про вишиту з великою материнською любов’ю сорочку й співається в пісні, яку ви зараз і почуєте.

(пісня «А сорочка мамина»)

5. Вишиванка – краля!

Пишна, загадкова.

Означає кожна

Ниточка в ній слово.

6. Перша вам розкаже

Про тепло долоні,

Що стелила рясно

Хрестики червоні.

7. Друга нитка чорна

Жалібно озветься.

Про дівочі сльози,

Материнське серце.

8. А зелена скаже

Про долю – стежину,

Що проклала мати

Голкою дитині.

9. Жовта проголосить

Про величність сонця,

Про життя, багатство,

Про рясне колосся.

10.Голубий моточок

Стиха прошепоче,

Про волошки в полі,

Про кохані очі.

11. Не важливий колір –

     А важливе слово.

     Вишивай не хрестик,

    Вишивай розмову.

12.Синьо-жовта стрічка

В мене у волоссі

Я хоч ще маленька

Та заплітаю коси.

Одягаю вишиванку

Та іду у школу зранку.

13.Вчать у школі вишивати,

Голку вправно всім тримати

Хочу вишивати добре вміти

Й вишиваночку собі зробити!

14.Плаття – вишиванку одягаю радо,

Буду в ній сьогодні з друзями гуляти.

Мені личить унікальний

Одяг наш національний !

Ведучий 1:А я іду по світу в вишиванці

 Встає над світом щире сонце вранці

 І землю гріє променем ясним.

 А я іду по світу в вишиванці.

 Я – українець! І горджуся цим.

Ведучий 2: В нас обереги вишивають здавна.

 Така традиція в народі прижилась.

 Вона прадавня, вічна й дуже славна.

 В культурі й до сьогодні збереглась.

15. Ані вікам, ні моді не здолати…

 Вона в людському серці і в душі.

 У ній любові, мрій, надій багато

 І ти традиції забути не спіши.

16. Учись, дитино, гарно вишивати –

 Це творчість і поезія душі.

 У вишивці закладено багато…

 Від неї відцуратись не спіши.

17. У ній краса, билина, дума й казка,

 В ній подих вітру, шепіт квітів й трав,

 Любов, турбота, ніжність мами, ласка,

 Чарівність й диво сонячних заграв.

18. Учись, дитино, гарно вишивати,

 У вишиваночку вдягнеш колись дитя

 І будеш колискової співати.

 Усе повториться, таке воно – життя.

19.Якщо людина хоче вишивати,

 Знайдеться в неї голка, нитка, час…

 Зуміє всі відтінки підібрати,

 Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.

 20. Якщо людина хоче вишивати,

 Побачить в цьому радість і красу.

 І по узорах буде мандрувати,

 І вишиє на квіточці росу,

 І створить диво, первозданну казку,

 Їй усміхнеться сонечко в вікні,

 Бо відіб’ється і любов, і ласка

 У хрестиках на білім полотні.

21.Щоб вишиваночку одягати,

Вагомий привід нам не треба мати.

ЇЇ ми хочемо носити кожен день,

Співать веселих в ній пісень !

22.Моя бабуся гарно вишиває,

цвітуть на полотні троянди й виноград,

розмай калиновий там грає

і дивні птахи щебечуть там.

(Пісня «Бабусина вишиванка»)

 Ведучий 1.

    А які існують повір’я про вишиту сорочку?



 Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство.



 Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість.



Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись.



Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було

полонених.



Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід

сонця й утертись спиною сорочки прагнення до високого й світлого.

Перегляд презентації: « А над світом вишивка цвіте»

Ведучий 1.           От і сьогодні, уже в 21 столітті, народна традиція не зникає, а набирає обертів, популярності, стає актуальною й підсилюється сучасними формами одягу, новими візерунками, взятими людьми все з тої живої Землі-матінки, з рідної природи. Народу дуже близькі і дорогі давні традиції, милі серцю вишиті рушники, доріжки, серветки, подушечки, наволочки, килими, скатертини, штори, якими часто прикрашають оселі. То ж кожна хата відрізняється своєю самобутністю, власним баченням краси й затишку.

Ведучий 2.         І коли все це вишите власними руками з любов’ю і добром, то в домі панує затишок, любов, хороша і благодатна аура. Та й сорочка-вишиванка сьогодні стала модною, її вдягають на свято і в будень, від малих дітей до людей поважного віку.

23. Одягну я вишиванку

І на свято в ній піду

Гарну пісню заспіваю

І матусю звеселю.

А в кольорах вишиванки –

Милий серцю рідний край.

І радіють всі зі мною:

Сонце, небо, зелен-гай.

Пісня : «Україна вишивана»

Вчитель:   Наше свято добігло кінця. Ми бажаємо вам миру, злагоди, добра, щастя, достатку!

Ведучий 2. Хай вишиті українські рушники, сорочки, скатертини, ікони, картини стануть оберегами у ваших оселях!