Освітня програма гімназії

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Шатурської гімназії

Лосинівської селищної ради

Ніжинського району Чернігівської області

на 2022 - 2023 навчальний рік

Зміст

1. Цілі та завдання освітньої діяльності гімназії.1-9

2.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти 10

3. Показники реалізації освітньої програми 10

4. Опис «моделі» випускника школи. 11-13

5. Структура та режим роботи гімназії у 2022-2023 н.р. 14-17

6. Дистанційне навчання. 17-18

7. Освітня програма та її обґрунтування 18-56

7.1. Освітня програма дошкільного підрозділу. 21-29

7.2. Освітня програма І ступеня. 30-47

7.3.Освітня програма ІІ ступеня. 48-51

8. Навчальні плани та їх обгрунтування. 57-61

9. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми. 62-76

І. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГІМНАЗІЇ

Шатурська гімназія Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області знаходиться у  комунальній власності, є юридичною особою, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником навчального закладу є Лосинівська селищна рада.

Навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, Статутом гімназії.

Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття базової середньої освіти, різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Головними завданнями закладу освіти є:

-створення умов для розвитку життєвої компетентності вихованців через реалізацію вимог Базового компонента дошкільної освіти ; -забезпечення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти - батьки здобувачів освіти - педагоги»;

-створення сприятливого освітнього середовища на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров’я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання;

-орієнтування внутрішнього світу дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації;

-забезпечення реалізації права громадян на дошкільну освіту та базову середню освіту;

-виховання громадянина України;

-виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

-формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

-виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

-розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

-виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього процесу:

- забезпечення збалансованого особистісного розвитоку дошкільника, максимальне використання можливостей періоду дитинства для досягнення психологічних якостей;

–забезпечення засвоєння вихованцями та учнями обов’язкового мінімуму змістудошкільної, початкової, основної, загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

– забезпечення наступності освітніх програм усіх рівнів;

– створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

– формування позитивної мотивації вихованців та учнів до навчальної діяльності;

– забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;

– підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів підвищення кваліфікації;

– проведення атестації та сертифікації педагогів;

– цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи;

–забезпечення якісного виконання освітньої програми в умовах дистанційного навчання під час введення карантину.

Гімназія працює на засадах «педагогіки партнерства».

Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною мовою	Уміння:ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення:розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси:означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
Спілкування іноземними мовами	Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетентність	Уміння:оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення:усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси:розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння:розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення:усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси:складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння:структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення:критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси:візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння:визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення:усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси:моделювання власної освітньої траєкторії
Ініціативність і підприємливість	Уміння:генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення:ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси:завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
Соціальна і громадянська компетентності	Уміння:висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення:ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси:завдання соціального змісту
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння:грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння:аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

- «Екологічна безпека й сталий розвиток»;

- «Громадянська відповідальність»;

- «Здоров’я і безпека»;

- «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети, виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета, проводяться через відповідні трактовки, приклади і методи навчання. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Перед гімназією поставлені такі цілі освітнього процесу:

- створення умов для отриманням кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям;

- розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини;

- формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного школяра в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

Таким чином:

1.Забезпечено засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної,

повної загальної освіти відповідно до вимог державних стандартів кожного з рівнів

освіти.

2.Забезпечено дотримання наступності освітніх програм усіх рівнів.

3.Створено основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, соціалізації учнів з

особливими освітніми потребами, усвідомленого вибору професії та наступного

засвоєння відповідних професійних освітніх програм.

4.Сформовано позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

5.Забезпечено соціально-педагогічні відносини учасників освітнього процесу, що

зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти.

6.Забезпечено підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом

проходження курсів перепідготовки, систематичної самоосвіти (проходження онлайн-

навчання, тренінгів тощо).

7.Проведення атестації та стимулювання до проходження сертифікації педагогів.

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи як одного з

чинників створення якісного освітнього простору.

ІІ.ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

– кадрове забезпечення освітньої діяльності;

– навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

– матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

– якість проведення навчальних занять;

– моніторинг досягнення вихованцями та учнями результатів навчання

(компетентностей) .

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності через систему роботи методичних об’єднань, методичної та педагогічної ради, психолого-педагогічних семінарів;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення (вивчення системи роботи педагогічних працівників, вивчення стану викладання навчальних предметів, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи, групові та індивідуальні форми методичної роботи (підвищення кваліфікації педагогічних працівників – не менше 150 годин для вчителя (120 голин для вихователя) протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року).

ІІІ.ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом:

- моніторингу якості проведення навчальних занять;

- моніторингу досягнення вихованцями та учнями результатів навчання (компетентеостей);

- проведення контрольних, тематичних зрізів знань учнів;

- участі учнів у предметних олімпіадах різного рівня;

- участі у Всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних конкурсах та турнірах;

- складання та захисту наукових проектів;

- аналізу результатів участі учнів у ДПА ;

- моніторингу продовження здобування базової та повної вищої освіти.

ІV.ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Сучасному суспільству потрібні люди, які можуть самостійно, творчо мислити, здатні до реалізації здібностей, згідно своїх інтересів і потреб.

Головним завданням гімназії є підготовка учнів до самостійного життя, в якому

вони мають вирішувати реальні завдання в непростих умовах сьогодення. Ступінь самовизначення і самореалізації особистості випускника безпосередньо залежить від рівня його інтелектуального, морального і творчого розвитку. Це означає, що йому необхідно не просто оволодіти сумою знань різних наук, а їхньою цілісною системою, яка відображає єдину наукову картину світу.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Дбаючи про імідж закладу, прагнучи до розвитку, педагогічні працівники Шатурської гімназії намагались створити модель випускника школи, яка повинна стати орієнтиром всієї шкільної діяльності.

Випускник – це громадянин держави, який:

- є патріотом;

- має активну життєву позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України;

- є інноватором;

- прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

-є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення особистої та національної гідності, взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- уміє критично мислити;

- уміє працювати в команді;

- здатний до самоосвіти і саморозвитку;

- уміє вчитися протягом життя.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Усі компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний

інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Випускник дошкільного підрозділу повинен мати такі якісні характеристики:

• проявляє достатню рухову активність;

• володіє основними гігієнічними навичками;

• володіє основами безпеки життєдіяльності;

•володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та самого себе, а також деякими простими поняттями;

•диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну);

•розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення;

•диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів;

•адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;

• реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил.

Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:

• упевненість в собі;
• відчуття повноцінності;
• старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість;
• мотивація досягнення успіху;
• повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю;
• опанувати навички навчальної діяльності;
• прості навички самоконтролю навчальних дій;
• культуру поведінки і мови;
• основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник середніх класів має володіти певними яко­стями і вміннями:

· на рівні вимог державних освітніх стандартів засвоїти загальноосвітні

програми з усіх предметів шкільного навчального плану;

· опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз,

синтез, класифікацію, визначення головного);

· оволодіти основами комп’ютерної грамотності;

· знати свої громадянські права і вміти їх реалізувати;

· оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;

· дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;

· вести здоровий спосіб життя;

· бути готовим до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів повинен:

• засвоїти на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
• засвоїти зміст вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання;
• опанувати одну іноземну мову на рівні поглибленого вивчення або базовому рівні;
• опанувати основи комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);
• оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;
• знати і поважати культуру України та інших народів;
• поважати свою й чужу гідність;
• поважати права, свободи інших людей;
• дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
• поважати свою працю та працю інших людей;
• мати почуття соціальної відповідальності;
• вести здоровий спосіб життя;
• володіти способами отримання інформації;
• прагнути духовного і соціального добробуту.

Випускник гімназії – особа, яка самовдосконалюється. Всі здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися та ділитися досвідом з іншими.

Вчитель має бути партнером учневі, ділитися своїми знаннями, тому що кожен член суспільства має розуміти свою роль у соціумі та усвідомлювати відповідальність не тільки за себе і свої вчинки, а й за вчинки інших. Тому колектив працює у творчому пошуковому режимі на основі діалогу; присутні гуманні толерантні стосунки партнерського співробітництва; взаємна вимогливість, повага, довіра й атмосфера спільної радості й успіху як основа життєдіяльності колективу.

V. СТРУКТУРА ТА РЕЖИМ РОБОТИ ГІМНАЗІЇ У 2022-2023 Н.Р.

Шатурська гімназія  забезпечує реалізацію права громадян на здобуття  базової середньої початкової та дошкільної освіти.

Педагогічний колектив використовує комплексний підхід до формування здорового способу життя із визначенням психічного, фізичного, емоційного та соціального здоров’я учнів, спрямовує свою діяльність на оптимальне використання ресурсів особистості кожного учня у різних сферах його діяльності – навчальній, оздоровчій, трудовій, культурно-розважальній.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності вгімназії сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

Педагогічний колектив закладу налічує 11 осіб. З них 3 педпрацівникі мають вищу категорію, 5 - першу,  2 – спеціаліст. Два вчителі мають звання «старший вчитель».

Дошкільний підрозділ  у 2022-2023 навчальному році включає 1 різновікову групу, яку відвідує 14 вихованці.

Гімназія у 2022-2023 навчальному році включає 39 учнів:

-1-4 класи, у яких навчається 17 учнів;

- 5-9 класи , у яких навчається 22 учні;

Мережа груп і класів на 2022-2023 н.р.

Дошкільний підрозділ	Гімназія									Разом
14	1	2	3	4	5	6	7	8	9	39
	3	5	6	3	6	4	1	3	8

Повних класів - 4

Рівнями освіти в гімназії є:

дошкільна освіта – 1 різновікова група (діти віком від 2 до 6 років);

І ступінь – початкова школа (1-4 класи, термін навчання 4 роки);

ІІ ступінь – основна школа (5-9 класи, термін навчання 5 років);

Мова навчання– українська.

Гімназія працює за 5-денним режимом в одну зміну.

Режим роботи дошкільного підрозділу - з 8.00 до 17.00

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 01 вересня – 30 грудня 2022 року

ІІ семестр – 01 лютого – 30 червня 2023 року

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

Осінні – 24 жовтня – 28 жовтня 2022 року

Зимові – 31 грудня 2022 року – 31 січня 2023 року

Весняні – 27 березня – 31 березня 2023 року

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків:

-у 1-х класах – 35 хвилин,

-у 2-4-х класах – 40хвилин,

-у 5- 9 - х класах – 45 хвилин.

При визначенні гранично допустимого навантаження вихованців закладу дошкільної освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми:

- у віці від 3 до 4 років – 15-20 хвилин;

- від 4 до 5 років – 20-25 хвилин;

- від 5 до 6 (7) років – 25-30 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10 хвилин.

Розклад дзвінків для учнів 1-4 класів

1 урок 9.00-9.40

2 урок 9.55 – 10.35

3 урок 11.00-11.40

4 урок 12.05-12.45

5 урок 13.00-13.40

Перерви для учнів 1 класу після кожного уроку збільшені на 5 хвилин.

Розклад дзвінків для учнів 5-9 класів

1 урок 9.00-9.45

2 урок 9.55-10.40

3 урок 11.00-11.45

4 урок 12.05-12.50

5 урок 13.00-13.45

6 урок 13.55-14.40

7 урок 14.50-15.35

Організація гарячого харчування

-дошкільний підрозділ:

Сніданок	Обід	Полудень
8.50	12.00	15.20

-гімназія:

1-4 класи – після 2 уроку

5-9 класи – після 3 уроку

Відповідно до підпункту 2 пункту 2¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про повну загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України  установити тривалість 2022/23 навчального року з 1 вересня 2022 р. по 30 червня 2023 року.

2022-2023 навчальний рік в гімназії розпочинається 1 вересня святом «День знань», орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» – 30 червня 2023 р.

У навчальному закладі створені та функціонують: предметні методичні об’єднання, творчі групи, .

Навчальний рік закінчується державною підсумковою атестацією здобувачів початкової середньої освіти, базової середньої освіти відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації.

VI.ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

У зв’язку із впровадженням воєнного стану в нашій країні та світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, яка розпочалась у 2020 році, що також має місце в Україні, та необхідністю ведення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2022/2023 навчальному році в гімназії можливе впровадження дистанційного навчання.

Порядок організації освітнього процесу під час дистанційного навчання визначається Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (далі - Положення), затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.09.2020 за № 941/35224. Роз’яснення щодо застосування Положення надано листом МОН від 02 листопада 2020 року № 1/9-609, що розміщено за посиланням https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-distancijnogo-navchamiva.

Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти, виконання освітньої програми закладу освіти відповідно до державних стандартів освіти, але не повинна призводити до перевантаження учнів. Слід врахувати, що Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2020 за № 1111/35394, визначено, що тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-5 класах та 1,5 години у 6-9 класах. Учням 1-2 класів домашнє завдання не задається.

Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно за допомогою інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій. Крім того, важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог, зокрема щодо обсягу та форм подання навчального матеріалу, завдань для самоперевірки та оцінювання, а також недопущення перевантаження за часом під час роботи за комп’ютером тощо.

Відповідно до нормативно-правових документів щодо запровадження

карантинних заходів гімназія використовує такі інструментарії дистанційного навчання у 2022-2023 навчальному році:

- сайт гімназії (для викладання навчального матеріалу);

- платформи Zoom, Google Meеt, Jitsi Meеt (для проведення онлайн-нарад, засідань педагогічної ради, засідань атестаційної комісії, засідань методичних об’єднань закладу, творчих груп);

- платформи Zoom, Google Meеt, Jitsi Meеt (для проведення онлайн-уроків);

- Viber, Facebook, платформи Zoom, Google Meеt, Jitsi Meеt (для зворотнього зв’язку індивідуальної роботи із здобувачами освіти, батьками дітей).

-вебплатформу дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» для організації дистанційного та змішаного навчання: https://lms.e-school.net.ua/

Здобувачі освіти можуть користуватися платформою як для навчання під час карантину, так і для додаткового ознайомлення з темою під час очного навчання. Для педагогічних працівників розроблені рекомендації для організації змішаного та дистанційного навчання за допомогою навчальних матеріалів платформи: https://lms.e-school.net.ua/guide.

Заклад дошкільної освіти під час карантину керуватиметься Листом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2020 № 1/9-219 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти під час карантину».

VIІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ТА ЇЇ ОБГРУНТУВАННЯ

Освітня програма визначає:

– загальний обсяг навчального навантаження;

– орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів,

зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

–очікувані результати навчання учнів;

– рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

–вимоги до осіб, які працюватимуть за цією освітньою програмою.

Освітня програма спрямована на:

-формування в учнів сучасної наукової картини світу (географія, природознавство);

-виховання працьовитості, любові до природи (технології, трудове навчання);

-розвиток в учнів національної самосвідомості (література, історія);

-формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства (громадянська освіта);

-інтеграцію особистості в систему світової та національної культури (зарубіжна література, мистецтво);

-рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві (математика, фізика, хімія);

-виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави (мистецтво);

-створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм (інформатика);

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Освітня програма Шатурської гімназії на 2022/2023 навчальний рік розроблена відповідно до:

-ст.53 Конституції України;

-Закону України «Про освіту» (прийняття від 05.09.2017р.);

-Закону України «Про повну загальну середню освіту» (прийняття 13.07.2020 року);

-Закону України «Про дошкільну освіту»( прийняття 2001 р., зі змінами);

-Положення про дошкільний навчальний заклад (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12,03. 2003 р. N 305( зі змінами від 29.06.2015 р. № 530);

- Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615р.        « Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти» (нова редакція);

-Листа МОН України від 09.12.2019 № 1/9-750 «Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти»;

-Листа МОН України від 02.06.2015 №2/​4 – 14-​1100 – 15 «Про гранично допустиме навчальне навантаження на дитину у дошкільних навчальних навчальних закладах різних типів та форми власності»;

 - Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової школи»);

- Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 538 від 07.08.2013)( у 5-11 класах); -Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р);

-Інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 «Про проведення навчальних екскурсій та практики»;

-Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 за № 8/32979

-Закону України від 06.09.2018 року №2541-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг»;

-Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти ( наказ МОН України від 12.01.2016р. № 8, зі змінами від 10.06.2019 р.№ 955);

-Державних санітарних правил та норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14. 08. 2001 р. № 63;

-Статуту гімназії .

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2022/2023 навчальному році освітня програма школи розроблена:

- для 1-2 класів – за типовими освітніми та навчальними програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272( за освітньою програмою Р.Б. Шияна);

- для 3-4 класів за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273 (за освітньою програмою Р.Б. Шияна);

- для 5 класу - Наказ МОН від 19.02.2021 № 235 “Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти”

1. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.)
2. Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.)
3. Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Волощук Є.В.)
4. Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Скворцова С.О., Тарасенкова Н.А.)
5. Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Коршевнюк Т.В.)
6. Модельна навчальна програма «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.)
7. Модельна навчальна програма «Етика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.)
8. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Желіба О.В., Мокрогуз О.П.)
9. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.)
10. Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автор Кондратова Л. Г )
11. Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.)

- для 6-9 класів – за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;

Освітній процес у 2022-2023 н.р. здійснюватиметься відповідно:

- Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році, затверджених листом МОН від 22.09.2021 №1/9-482;

-Методичних рекомендацій щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році, затверджених листом МОН України № 1/9-436 від 30.08.2021 р.;

-Листа МОН України № 1/9-433 від 28.08.2021 р «Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021-2022 навчальному році».

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена районною радою у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

Освітня програма включає тільки інваріантну складову.

VII.1.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДОШКІЛЬНОГО ПІДРОЗДІЛУ

Освітня програма дошкільного підрозділу розроблена на виконання  законів України  «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти.

Основною метою дошкільного підрозділу  гімназії у 2022-2023 навчальному році є забезпечення реалізації права на здобуття дошкільної освіти,  задоволення потреб у нагляді, догляді,  оздоровленні, корекції мовленнєвого розвитку, інклюзії, розвитку, вихованні  та  навчанні  дітей   дошкільного віку,  створення умов для їх фізичного, розумового та  духовного розвитку.

Головними завданнями  дошкільного підрозділу у 2022-2023 навчальному році є:

– реалізація державної політики в галузі освіти;

– забезпечення реалізації права кожної дитини на дошкільну освіту;

– виховання з дитини громадянина України;

– виховання у дитини любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу  та  інших народів і націй;

– формування і розвиток соціально-зрілої, творчої особистості з почуттям національної самосвідомості;

– виховання в дитини шанобливого ставлення до родини, поваги до   державних  символів  України, прав і свобод людини і громадянина,

– формування відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків  людини і громадянина, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

– розвиток у дитини  наукового світогляду;

– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян  як   найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;

– збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

– розвиток творчих здібностей та інтересів дитини;

– формування умінь і навичок, необхідних для навчання в школі;

– розвиток у дитини природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватись;

– формування у дошкільників громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії;

– створення умов для здобуття дошкільної освіти на рівні, не нижчому від державних стандартів;

– забезпечення наступності і перспективності в змісті і організації освітньої роботи між дошкільним та шкільними підрозділами;

– забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;

– здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї.

 Зміст програми визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. Освітня робота систематизована за освітніми програмами «Українське дошкілля» та «Впевнений старт». Завдання освітніх ліній Базового компонента реалізуються через різні форми організації життєдіяльності дошкільників.

 Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому  навчальному плані  Шатурської гімназії.

 Освітня лінія «Особистість дитини» реалізується через розділи програми «Українське дошкілля» - «Фізичний розвиток»; програми «Впевнений старт» - «Здоров’язберігальна, рухова діяльність», «Особистісний розвиток».

Освітня лінія «Дитина в соціумі» реалізується через розділи програми «Впевнений старт» - «Пізнавально-дослідницька діяльність» (У світі людей), програми  «Українське дошкілля» -  «Соціально-моральний розвиток», «Ознайомлення з довкіллям».

Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» реалізується через розділи програми «Українське дошкілля» – «Пізнавальний розвиток»; програми «Впевнений старт» - «Пізнавально-дослідницька діяльність» (У світі природи, Досліди та експерименти).

Освітня лінія «Дитина у світі культури» реалізується через розділи програми «Українське дошкілля» – «Художньо-естетичний розвиток», «Креативний розвиток», Програми «Впевнений старт» - «Художньо-естетична діяльність», «Господарсько-побутова діяльність».

Освітня лінія «Гра дитини» реалізується через розділи програм – «Ігрова діяльність».

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» реалізується  через розділи програми «Українське дошкілля» – «Пізнавальний розвиток»; програми «Впевнений старт» - «Пізнавально-дослідницька діяльність» (У світі предметів; Елементарні математичні уявлення).

Освітня лінія «Мовлення дитини» реалізується через розділи програми «Українське дошкілля» – «Мовленнєвий розвиток»; програми «Впевнений старт» - «Комунікативна діяльність» та «Мовленнєва діяльність».

Основними формами організованої освітньої діяльності дошкільників є заняття різних типів, гурткова робота, організовані ігри різних видів, спостереження, прогулянки, дослідно-експериментальна діяльність. Зайнятість дітей за цими формами рівномірно розподіляється протягом їх

перебування в закладі з урахуванням віку, працездатності в різний час,

можливості поєднання з іншими видами діяльності відповідно до дидактичних завдань.  Вихователі самостійно обирають тип заняття, варіюють його зміст, форми та методи роботи, коригують запланований освітній процес, відповідно  до особливостей сприймання дітей, непередбачених умов, рівня пізнавальної активності дітей протягом організованих форм роботи.

Тривалість одного заняття у групі 15-20 хв

Тривалість перерв  між  заняттями  у групі становить не  менше  15  хвилин.

            У режимі дня дошкільного підрозділу гімназії визначено оптимальний баланс між різними видами діяльності: навчальною, фізичною, художньо-естетичною, трудовою, ігровою та передбачено їх чергування. Так, у розкладі занять та діяльностей фізкультурні та музичні заняття проводяться в різні дні. Фронтальні заняття у першу половину дня чергуються між собою з урахуванням різних дитячих активностей. У другу половину дня з дітьми сплановані розваги, ігри, трудові діяльності тощо.

У період адаптації дитини до умов дитячого садка застосовується гнучкий підхід до організації режиму та перебування дитини в  групі і залежить від її індивідуальних особливостей.

Освітня програма  Шатурської гімназії передбачає досягнення вихованцями сукупності компетентностей дітей дошкільного віку, що засвідчує їх готовність до навчання впродовж життя.

Планування роботи

Форма планування освітньої діяльності - за освітніми лініями (Базовий компонент дошкільної освіти України).

Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний. Вихователь  планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» .

В перспективному плані зазначається:

- мета освітньої діляльності ;

- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну;

- орієнтовний розподіл занять на тиждень;

- робота з батьками на місяць;

- потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми лініями ;

- примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

У календарних планах зазначається:

- дата;

- І чи ІІ половиня дня;

- форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;

Планування роботи з батьками

Планом визначено форми роботи з батьками згідно з планом роботи дошкільного підрозділу. Щомісяця у пірспективному плані роботи з дітьми вихователі зазаначають форми роботи з батьками на вказаний місяць відповідно до складаного плану на рік у відповідній графі. Таким чином плануючи роботу з батьками вихователі здійснюють її систематично та у повному обсязі.

Організація освітнього процесу

Під час організації організації освітнього процесу педагоги закладу використовують різні види дитячої діяльності, які сприятимуть компетентнісному розвитку вихованців, задовольняють потреби, запити, інтереси з урахуванням бажань, можливостей, здібностей і нахилів дітей. Пріоритетом у здійсненні освітнього процесу є поєднання організованого та самостійного типів діяльності дошкільників.

Зміст освітнього процесу в закладі спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх ліній Базового компонента:

Освітня лінія	Зміст освітнього процесу
Особистість дитини	Передбачає: - процес розвитку, спрямований на осягнення соціуму, його предметів і відношень, історично вироблених форм і способів спілкування з природодю і норм людських взаємин; -формування психологічних механізмів особистості, нових психологічних якостей і форм поведінки Я- концепція, системи якостей, які забезпечать психологічну готовність дитини до школи; -закладання основ морального розвитку.
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі	Передбачає: -засвоєння сенсорних еталонів в результаті дій сприйняття, спрямованих на обстеження різновидів форми, кольору, відносин за величиною та інших властивостей; -виділення дитиною основних різновидів властивостей, які застосовують як еталони.
Екопростір розвитку дитини	Передбачає: -збагачення вже наявних понять у дітей про необхідність безпосередньо та раціонально використовувати скарби рослинного і тваринного світу, підземних багатств; -формування доцільних умінь та навичок, а також прагнення пізнавати, досліджувати, експериментувати та моделювати свою поведінку.
Гра дитини	Передбачає: -розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності; -формування у дітей стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому; -заохочення до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.
Комунікативний розвиток особистості	Передбачає: -формування комунікативно-мовленневої компетентності дитини, здатності дитини виражати свої бажання, наміри, а також давати пояснення своїм діям та їх змісту за допомогою мовних і немовних засобів; -здатність дитини будувати своє мовне спілкування з іншими людьми в різних життєвих ситуаціях; - уміння аналізувати ситуацію спілкування, сриймати та відтворювати не дише змістову, а й емоційну інформацію.
Дитина у світі мистецтва	Передбачає: -здатність дитини практично реалізувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів, емоційно ціннісного ставлення до різних видів мистецтва; -застосування мистецьких навичок в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

Середовище дошкільного підрозділу

Потужним чинником дитячого розвитку є соціокультурне оточення. Кожна дитина у своєму розвитку зазнає безсумнівний вплив сім'ї, її побуту, культурних уподобань, форми зайнятості старших і змісту сімейних дозвіль.

Однією з основних умов створення розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини у задоволенні її природних нахилів і потреб. В дошкільному підрозділі велика увага звертається на організацію роботи з батьками вихованців, культурних вподобань, залучення до спільного дозвілля з дітьми в ЗДО, надання практичних порад щодо розвитку та виховання дітей тощо.

Всі педагоги, які працюють з дітьми, розмовляють українською мовою, володіють знаннями про культурну ауру рідного краю, села, що дає свій відбиток на спілкування з дітьми, організацію освітньої діяльності.

Форми організації освітнього процесу,види і типи занять

Однією з форм організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти є заняття. Головною вимогою у виборі форми організації навчання є необхідність сприяння дошкільникові у його бажанні навчатись. Заняття поєднує розвивальний і виховний ефект навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо їх використовувати. У дошкільному закладі використовуємо різні види занять:

- з ознайомлення з навколишнім середовищем;

- з розвитку мовленнєвого спілкування;

- з формування елементарних математичних уявлень;

- з образотворчої діяльності;

- з фізичної культури;

- музичні.

Використовуючи різноманітні форми організації навчання дощкільників вихователі забезпечують ефективне засвоєння знань, умінь і навичок, розвиток пізнавальних дітей. можливостей

Планами наступності передбачено зміст роботи на навчальний рік за такими напрямками роботи як:

- Робота з батьками (спільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, зустрічей з цікавими людьми).

- Робота з дітьми (екскурсії, читання художньої літератури про школу, бесіди з дошкільниками про навчання в школі, надання інформації про життя дітей-школярів через спостереження за їх діяльністю, бесіди, міні-заняття тощо).

VIІ.2.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Відповідно до Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається з шести років. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2022/2023 навчальному році освітня програма школи розроблена:

- для 1-2 класів – за типовими освітніми та навчальними програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272( за освітньою програмою Р.Б. Шияна);

- для 3-4 класів за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273 (за освітньою програмою Р.Б. Шияна);

Освітній процес у початковій ланці здійснюватиметься відповідно:

- Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, затверджених листом МОН від 22.09.2021 №1/9-482;

-Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи (наказ МОН України від 23.03.2018 р.№ 283);

-листа МОН України№1/9-344 від 25.05.2018 «Про завершення експертизи освітніх програм»;

-наказу МОН України № 924 від 20 серпня 2018 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»;

- листа Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України №2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018р.«Формувальне оцінювання учнів 1 класу»;

- наказу МОН України № 924 від 20.08.2018р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»;

- наказу МОН України №1154 від 27.08.2019р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»;

- наказу МОН України №1146 від 16.09.2020р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів у

2022-2023 навчальному році складає 3360 годин/навчальний рік:

для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік;

для 2-го класу – 840 годин/навчальний рік;

для 3-го класу – 875 годин/навчальний рік;

для 4-го класу – 875 годин/навчальний рік.

Освітню програму для 1-4 класів укладено за такими освітніми галузями:

- Мовно-літературна (МОВ)

- Іншомовна освіта (ІНО)

- Математична (МАО)

- Природнича (ПРО)

- Технологічна (ТЕО)

- Інформатична (ІФО)

- Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

-  Громадянська та історична (ГІО)

- Мистецька (МИО)

- Фізкультурна (ФІО)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів 2 з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом: формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості; підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними цією Типовою освітньою програмою.

Формувальне оцінювання має на меті:

• відстежувати навчальний поступ учнів;

• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;

• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

•аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

• запобігати побоюванням дитини помилитися;

• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання - дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Мовно-літературна освітня галузь

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:

• виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;

• сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;

• розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;

• збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;

• розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;

• формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

• розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

• створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач - слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач - автор), «Взаємодіємо письмово» (автор - читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач - автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».

Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, ініціативності, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

Мовно-літературна освітня галузь

Іншомовна освіта (англійська мова)

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;

• використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

• обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

• ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 4-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти»(Йдеться про документ: Common European Framework of reference for language learning, teaching and assessment).

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально.

Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач - автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учнів здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

Математична освітня галузь

Метою математичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями математичної освітньої галузі у початковій школі є:

• формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;

• розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз, планування послідовності дій для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;

• формування та розвиток усвідомлених обчислювальних навичок;

• вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;

• формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінювання, доведення або спростування, обґрунтування свого вибору;

• набування досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;

• розвиток уміння сприймати, перетворювати та оцінювати здобуту

інформацію, використовуючи різні джерела, зокрема й засоби інформаційно- комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти, відповідно до окресленої мети і сформульованих завдань, визначено такі змістові лінії. «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

У межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» здійснюється формування поняття числа, насамперед через розуміння принципу утворення різних видів чисел (натуральних одноцифрових, натуральних багатоцифрових, дробових тощо) та способів виконання дій із цими числами - порівняння, додавання, віднімання, множення та ділення. Крім того, розгортається робота з дослідження законів і властивостей, способів виконання арифметичних дій під час розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач.

У рамках змістової лінії «Вимірювання величин», спираючись на суб’єктний досвід та допитливість, молодші школярі вчаться вимірювати величини (довжина, маса, температура, час, місткість (об’єм) за допомогою підручних засобів та вимірювальних приладів, а також оперувати грошима.

Водночас учні виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв’язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин.

У процесі навчальної роботи з різними величинами виокремлюється також і робота з геометричним матеріалом, дослідження просторових відношень та геометричних фігур різних форм, конструювання площинних та об’ємних фігур з підручного матеріалу, створення макетів реальних та уявних об’єктів різних конструкцій, виконання простих завдань, описаних у математичних текстах, зокрема й сюжетних задачах геометричного змісту (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»).

У межах змістової лінії «Робота з даними» формуються початкові вміння для опрацювання даних (визначення, впорядкування, аналіз та фіксація), поданих в умові задачі чи зібраних за допомогою опитувальника тощо).

У рамках усіх змістових ліній здійснюється формування в учнів початкових умінь із математичного моделювання, зокрема під час передбачення ймовірного результату, дослідження реальних об’єктів та процесів, розв’язування навчально- пізнавальних і практико зорієнтованих задач тощо.

Природнича освітня галузь

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

• виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;

• формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до природоохоронних акцій;

• розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);

• поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа - жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ.

Змістова лінія «Я у природі» передбачає розвиток уявлень молодших школярів про об’єкти та явища природи, встановлення зв’язків між неживою і живою природою, формування бережливого ставлення до природи; вироблення навичок екологічно доцільної поведінки в довкіллі.

Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування загальних уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв’язки людини і природи, слугує джерелом натхнення для пошуку та втілення дитячих винахідницьких ідей та проєктів.

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проєктній діяльності школярів.

Технологічна освітня галузь

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

• залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;

• формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;

• формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;

• створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об’ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо. Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу.

Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів - від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо. Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо).

Організація екскурсій на підприємства, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як до культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо. Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; а також до матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям).

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

Інформатична освітня галузь

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

• формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;

• формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

• формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;

• налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;

• формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;

• формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями: “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”. У рамках змістової лінії “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)" формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

Змістова лінія “Моя цифрова творчість" розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

В основі змістової лінії “Комунікація та співпраця" - ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

Змістова лінія “Я і цифрові пристрої" реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати інформацію тощо). До основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати

інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

Змістову лінію “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві" спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

• формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;

• виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;

• розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;

• формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;

• формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;

• розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;

• сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;

• формування вміння вчитися

без шкоди для здоров’я;

• створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями. «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток навичок безпечної поведінки вдома, школі та у природному і техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і побутової хімії тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.

Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учнів

здоров’язбережувальної компетентності і поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам.

Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту.

Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

Громадянська та історична освітня галузь

Метоюгромадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій;

• утвердження власної гідності, формування цінності свободи і прав людини, усвідомлення своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;

• формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;

• удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;

• розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;

• створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання, вміння та навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній. «Я - Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми - громадяни України. Ми - європейці».

Змістова лінія «Я — Людина» передбачає залучення учня / учениці до опрацювання та використання для самоідентифікації елементарної інформації про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у процесі пізнавальної і трудової діяльності. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє самопізнанню учнів, усвідомленню власних потреб, уподобань, здібностей та інтересів, заохочує обирати цілі особистісного зростання (бути відповідальним, чесним тощо), допомагає утверджувати гідність та неповторність будь-якої людини.

Змістова лінія «Я серед людей» забезпечує усвідомлення ролі зв’язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, із якими дитина себе ідентифікує. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє набуттю досвіду громадянської поведінки та свідомому виборові норм і моделей поведінки, часто за певними взірцями.

Змістова лінія «Моя культурна спадщина» дає змогу учнівству усвідомити вкоріненість у національну, а також рідну за етнічним походженням культуру, власну належність до європейської цивілізації. Учні/ учениці отримують можливість дослідити місцеві пам’ятки, пізнати традиції та минуле своєї родини, рідної етнічної групи, нації. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє розумінню значущості та різноманітності культурних надбань людства, формуванню умінь пізнавати минуле.

Змістова лінія «Моя шкільна і місцева громади» забезпечує розуміння учнем/ ученицею базових норм шкільного та місцевого громадського життя, дає йому/ їй змогу посильно долучатися до їх відтворення та модернізації. Пізнання шкільних і місцевих традицій, ознайомлення з громадянськими вчинками земляків, діяльністю шкільної адміністрації, місцевих органів влади та добровільних асоціацій, зорієнтованих на громадські справи, сприяє набуттю учнями первинного досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії. Навчання в межах цієї змістової лінії забезпечує вироблення вмінь висловлювати та обстоювати свою думку та приймати інших, висувати власні ініціативи, планувати й організовувати посильні для дітей молодшого шкільного віку громадські справи.

Змістова лінія «Ми - громадяни України. Ми - європейці» дає учневі / учениці елементарні уявлення про національну символіку та державні атрибути України, націю (народ), державу, політику, владу, ключові події в історії України, підводить до прийняття демократичних цінностей та ідей євроатлантичної інтеграції Батьківщини. У межах цієї змістової лінії на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Мистецька освітня галузь

Метоюнавчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

• збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;

• набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;

• розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо - образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;

• розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;

• формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;

• формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;

• виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація окресленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво».

Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Метоюцієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

• розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

• розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;

• збереження та зміцнення здоров’я школярів;

• формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;

• формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;

• формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

• розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;

• формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;

• усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;

• збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;

• формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

Змістова лінія «Базова рухова активність» містить види діяльності, спрямовані на формування життєво необхідних рухових умінь і навичок.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)» пов’язана з опануванням рухливих ігор та естафет, які б задовольняли потребу учнів у руховій активності та сприяли б формуванню комунікативних здібностей.

Змістова лінія «Піклування про стан здоров’я та безпеку» спрямована на формування свідомого ставлення до власного здоров’я та вмінь безпечної поведінки в процесі фізкультурної діяльності.

Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Задекларовані тут підходи до змісту занять фізичною культурою орієнтують учителів не тільки на фізичну підготовленість, а й на розвиток особистості, індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищує їхню емоційну насиченість, забезпечує максимальну різноманітність форм, методів та засобів фізичного виховання, широке використання інноваційних технологій фізичного виховання.

VIІ.2.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ

Базова загальна середня освіта

Організація освітньої діяльності в 5 класі, які за Наказом МОН України № 406 від 02.04. 2021р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» у 2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти, який здійснює свою діяльність як учасник Проєкту.

Реалізація призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: · гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; · інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; · визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; · створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; · урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5 класі реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Основними формами організованої освітньої діяльності 5- класників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчальнопізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Освітня програма для 6-9 класів розроблена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітній процес у початковій ланці здійснюватиметься відповідно:

- Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році, затверджених листом МОН від 22.09.2021 №1/9-482.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів

складає 5512,5 годин/навчальний рік:

§ для 5-го класу – 997,5 годин/навчальний рік,

§ для 6-го класу – 1102,5годин/навчальний рік,

§ для 7-го класу – 1085годин/навчальний рік,

§ для 8-го класу – 1137,5 годин/навчальний рік,

§ для 9-го класу – 1190 годин/навчальний рік.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

§ Мови і літератури;

§ Суспільствознавство;

§ Мистецтво;

§ Математика;

§ Природознавство;

§ Технології;

§ Здоров’я і фізична культура.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

- спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами;

- спілкування іноземними мовами;

- математична компетентність;

- основні компетентності у природничих науках і технологіях;

- інформаційно-цифрова компетентність;

- уміння вчитися впродовж життя;

- ініціативність і підприємливість;

- соціальна і громадянська компетентності;

- обізнаність і самовираження у сфері культури;

- екологічна грамотність і здорове життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
•  корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

VIIІ. НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ТА ЇХ ОБГРУНТУВАННЯ

Навчальний план встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальний план складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми.

Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Зміст середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.

Гранично допустиме навантаження учнів відповідає вимогам Закону України «Про повну загальну середню освіту», години фізкультури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження.

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням педагогічної ради Директор _________Тетяна РУБАН

(протокол № 1 від 31.08.2022 р.) «_____»__________ 2022 року

Робочий навчальний план на 2022-2023 навчальний рік

І ступінь

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		1-4	2	3	Разом
Мовно- літературна	Українська мова	5	5	5	15
	Іноземна мова	3	3	3	9
Математична	Математика	4	3	4	11
Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна	Я досліджую світ	7	8	7	22
Інформатична	Інформатика	1	0	1	2
Мистецька	Мистецтво	2	2	2	6
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	9
Разом		22+3	21+3	22+3	65+9
Усього		25	24	25	74

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням педагогічної ради Директор _________Тетяна РУБАН

(протокол № 1 від 31.08.2022 р.) «_____»__________ 2022 року

Робочий навчальний план на 2022-2023 навчальний рік

ІІ ступінь

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		5	6	7	8	9	Разом
		д.1	д.1	д.1	д.1	д.1
Мови і літератури	Українська мова	3,5	0.96	1.95	2	2	10.41
	Українська література	2	0.54	1.55	2	2	8.09
	Іноземна мова	3	0.82	2.32	3	3	12.14
	Зарубіжна література	2	0.54	1.55	2	2	8.09
Суспільство-знавство	Історія України	1	0.27	0.77	1,5	1,5	5.04
	Всесвітня історія	-	0.27	0.77	1	1	3.04
	Основи правознавства	-	-	-	-	1	1
Мистецтво*	Музичне мистецтво	1	0.27	0.77	-	-	2.04
	Образотворче мистецтво	1	0.27	0.77	-	-	2.04
	Мистецтво	-	-	-	1	1	2
Математика	Математика	4	1.08	-	-	-	5.08
	Алгебра	-	-	1.55	2	2	5.55
	Геометрія	-	-	1.55	2	2	5.55
Природознавство	Природознавство	2	-	-	-	-	2
	Біологія	-	0.54	1.55	2	2	6.09
	Географія	-	0.54	1.55	2	1,5	5.59
	Фізика	-	-	1.55	2	3	6.55
	Хімія	-	-	1.17	2	2	5.17
Технології	Трудове навчання	2	0.54	0.77	1	1	5.31
	Інформатика	1	0.27	0.77	2	2	6.04
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	0.27	0.77	1	1	4.04
	Фізична культура**	3	0.82	2.32	3	3	12.14
Разом		23,5+3	7.18+ 0.82	21.68+2.32	28,5+3	30+3	110.86+12.14
Всього		26.5	8	24	31.5	33	123

 

IX. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Перелік навчальних програм щорічно переглядається на ШМК /відповідно до наказів та методичних рекомендацій МОН України/; за ними складається календарно-тематичне планування вивчення предметів

І ступінь, 1-4 класи

Наказ МОН № 1272 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»

Наказ МОН № 1273 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО»

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 1-2 клас

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 3- 4 клас

Модельні  програми для 5 класу

2022-2023 н.р.

12. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.)
13. Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.)
14. Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Волощук Є.В.)
15. Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Скворцова С.О., Тарасенкова Н.А.)
16. Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Коршевнюк Т.В.)
17. Модельна навчальна програма «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.)
18. Модельна навчальна програма «Етика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.)
19. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Желіба О.В., Мокрогуз О.П.)
20. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.)
21. Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автор Кондратова Л. Г )
22. Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.)

ІІ ступінь, 6-9 класи

Програми затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 №804

базуються на складених у 2012 р. /наказ МОН №664 від 06.06.12р./, 

розвантажені у 2015-2016рр. /накази МОН за № 100 від 06.02.15р., № 617 від 03.06.16р./,

оновлені у 2017р. /накази МОН №52 від 13.01.17р., №201 від 10.02.17р./,